Hm D A Em
1 КУПЛЕТ:
Нас просто знову випробовує життя,
Воно таке строкате, і точно не ідеальне.
І чим більше я викидую з думок сміття,
Тим більше в мене зявляється знаків запитальних.
І іноді здається фейлам нема кінця-краю,
Часом Здається, що лишився сам на сам.
Але ж завжди можна, і це я точно знаю,
Закривши очі, подякувати Небесам.
ПРИСПІВ:
Іноді не за що, а всупереч,
Часом не голосно, а тихо в молитві,
Коли не на вершині, а десь на дні,
Ти лиш скажи - Небесам спасибі!
Іноді не за що, а всупереч,
Часом не голосно, а тихо в молитві,
Коли не на вершині, а десь на дні,
Ти лиш скажи - Небесам спасибі!
2 КУПЛЕТ:
Нас просто знову випробовує життя,
Посміхнись, радість - пальне для душі,
На нас чекає далекий, і нелегкий шлях,
Зате у нас є віра, віра - наш рушій!
Знайдуться ті, хто не буде мовчати,
Про біду і поразку будуть їхні слова!
Але я точно знаю, ти зможеш встояти,
Якщо з тобою - цілі Небеса!
ПРИСПІВ:
Іноді не за що, а всупереч,
Часом не голосно, а тихо в молитві,
Коли не на вершині, а десь на дні,
Ти лиш скажи - Небесам спасибі!
Іноді не за що, а всупереч,
Часом не голосно, а тихо в молитві,
Коли не на вершині, а десь на дні,
Ти лиш скажи - Небесам спасибі!
3 КУПЛЕТ:
G Hm D A
В пітьмі блукав я роками, обшарпали, оточили, шакали!
Дощовими днями й ночами, шрами, я омивав сльозами
Я карабкався по скелях, мої руки були у ранах,
Я хотів торкнутись неба, але небо було у хмарах!
Hm D A Em
Після чергової трощі, опинившись на дні,
Я почув чіткий голос, тихий, але не на тлі:
«Підводся, вставай з колін і не шукай небо вгорі,
Зазизрни у своє серце, бачиш!? Небеса в тобі»
ПРИСПІВ:
Іноді не за що, а всупереч,
Часом не голосно, а тихо в молитві,
Коли не на вершині, а десь на дні,
Ти лиш скажи - Небесам спасибі
Іноді не за що, а всупереч,
Часом не голосно, а тихо в молитві,
Коли не на вершині, а десь на дні,
Ти лиш скажи - Небесам спасибі!
